шанований

ШАНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до шанува́ти.

Вельмишановний Добродію, Панасе Яковичу! .. Ви, .. найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (М. Коцюбинський);

Хто б міг подумати, що цей шанований гімназичною адміністрацією професор, веселий балакун і пияк, має якісь таємні зв'язки з бориславськими ріпниками (П. Колесник);

У будинку жерця знайдено рештки архітектурного оформлення, глиняні й мармурові скульптури шанованих в Ольвії богів та богинь (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. шанований — див. бажаний; шановний  Словник синонімів Вусика
2. шанований — [шанованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. шанований — шано́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. шанований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до шанувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шанований — ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. шанований — Шано́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шанований — ШАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до шанува́ти. Вельмишановний Добродію, Панасе Яковичу!.. Ви,.. найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах