шанований
ШАНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до шанува́ти.
Вельмишановний Добродію, Панасе Яковичу! .. Ви, .. найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (М. Коцюбинський);
Хто б міг подумати, що цей шанований гімназичною адміністрацією професор, веселий балакун і пияк, має якісь таємні зв'язки з бориславськими ріпниками (П. Колесник);
У будинку жерця знайдено рештки архітектурного оформлення, глиняні й мармурові скульптури шанованих в Ольвії богів та богинь (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шанований — див. бажаний; шановний Словник синонімів Вусика
- шанований — [шанованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- шанований — шано́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- шанований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до шанувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шанований — ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- шанований — Шано́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шанований — ШАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до шанува́ти. Вельмишановний Добродію, Панасе Яковичу!.. Ви,.. найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Коцюб. Словник української мови в 11 томах