шанс
ШАНС, у, ч., на що, рідко за що, для чого, також з інфін.
1. Умова, яка забезпечує удачу, успіх у чому-небудь; імовірність, можливість здійснення чогось.
Ти знаєш, що з мене поганий хронікер, кажуть, ніби се шанс, що може зато [зате] вийти добрий поет, а я себе тим і потішаю (Леся Українка);
– Мабуть, викличе [вчителька], – відповів я. –.. Більше шансів за те, що викличе (О. Донченко);
Позиції такі, що для успішної атаки відкритою силою, здавалося, не було жодних шансів (Ю. Яновський);
По дорозі він потрапив під огневий наліт німецької артилерії, був тяжко поранений, і медицина вже не мала шансів урятувати йому життя (Л. Дмитерко);
Як правило, найбільше шансів на успіх має пісня, в якій тісно, органічно поєднується красива мелодія з повноцінним, високоякісним текстом (з наук. літ.).
2. тільки мн. ша́нси, ів, діал. Обставини.
– Може, взимі [взимку] шанси поправляться, тоді, очевидно, я ліс продам і буду в стані очиститися від усіх зобов'язань... (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)