Орфоепічний словник української мови

шанс

[шанс]

шансу, м. (на) шан'с'і, мн. шансие, шан'с'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шанс — (для втечі) нагода, можливість, оказія, змога; (останній) п. карта.  Словник синонімів Караванського
  2. шанс — рос. шанс імовірність успіху, здійснення будь-яких намірів, планів, можлива удача.  Eкономічна енциклопедія
  3. шанс — ШАНС, у, ч., на що, рідко за що, для чого, також з інфін. 1. Умова, яка забезпечує удачу, успіх у чому-небудь; імовірність, можливість здійснення чогось.  Словник української мови у 20 томах
  4. шанс — шанс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  5. шанс — -у, ч., на що, рідко за що, для чого, також з інфін. 1》 Умова, яка забезпечує удачу, успіх у чому-небудь; ймовірність, можливість здійснення чогось. 2》 тільки мн. шанси, -ів, діал. Обставини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шанс — (від франц. chance – удача, випадковість) імовірність, яка може забезпечити успіх, удачу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. шанс — МОЖЛИ́ВІСТЬ (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), ШАНС, ПО́ЛЕ (умова для чогось); ПЕРСПЕКТИ́ВА перев. у мн. (сприятливі умови для майбутньої діяльності); ПОТЕ́НЦІЯ перев. у мн. книжн.  Словник синонімів української мови
  8. шанс — ШАНС, у, ч., на що, рідко за що, для чого, також з інфін. 1. Умова, яка забезпечує удачу, успіху чому-небудь; ймовірність, можливість здійснення чогось.  Словник української мови в 11 томах