шановний —
Поважний; (пане!, як зв.) дорогий, ласкавий, поважаний, с. вельмишановний, г. вельмиповажаний, ф. люб'язний.
Словник синонімів Караванського
шановний —
I вельмишановний, високоповажний, високошановний, добродій, поважний, почесний, празнуваний (нар.), шанований II див. бажаний
Словник синонімів Вусика
шановний —
ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим .. Шановний, добрий чоловік (Л. Глібов); – Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній .. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний...
Словник української мови у 20 томах
шановний —
шано́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
шановний —
-а, -е. Якого поважають, шанують. || Уживається як складова частина ввічливого звертання. || Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. || у знач. ім. шановний, -ного, ч.; шановна, -ної, ж. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шановний —
ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
шановний —
Шано́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шановний —
ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Гл., Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній..
Словник української мови в 11 томах
шановний —
Шановний, -а, -е Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177.
Словник української мови Грінченка