шарада
ШАРА́ДА, и, ж.
Загадка, побудована на визначенні якогось слова за його частинами або складами, поданими описово, що можуть становити собою й окремі слова.
Шаради рішали, чи що. Обступили всі Славу, а вона накреслила паличкою на землі коло, а в середині кола написала дві літери – “ля”. – Нота, – похопився сказати котрийсь із хлопців (А. Головко);
// перен. Хто-небудь загадковий або що-небудь загадкове, незрозуміле.
Він не дивився ані собі під ноги, ані навіть навколо себе, – він дивився сам у себе, в свою душу, розв'язуючи в ній велику, болючу й складну шараду, трагічну шараду, якої не міг розв'язати. (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)