шараги
ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал.
Стояча вішалка.
Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал.
Стояча вішалка.
Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)