1. Словник української мови у 20 томах

шараги

ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал.

Стояча вішалка.

Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (А. Іщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шараги — -аг, мн., діал. Стояча вішалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шараги — ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал. Стояча вішалка. Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (Іщук, Вербівчани, 1961, 207). Словник української мови в 11 томах