1. Словник української мови в 11 томах

шараги

ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал. Стояча вішалка.

Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (Іщук, Вербівчани, 1961, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шараги — ШАРА́ГИ, а́г, мн., діал. Стояча вішалка. Повісивши в передпокої на шараги свою бекешу і сиву шапку, Кіндрат побачив, що на блискучому паркеті лишив мокрі сліди від чобіт (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  2. шараги — -аг, мн., діал. Стояча вішалка. Великий тлумачний словник сучасної мови