шаровари
ШАРОВА́РИ, а́р і а́рів, мн.
Широкі штани особливого крою, які перев. заправляють у халяви.
Ви, дівчата, молодиці, скиньтеся по грошу, Купіть мені шаровари, най дрантя не ношу (з народної пісні);
Віталій Стратонович виходить із світлиці, через якийсь час повертається переодягнений, в шовковій сорочці та синіх китайкових шароварах, що до половини закривають халяви лискучих гостроносих чобіт (М. Стельмах);
Вершники були в коротких жупанчиках, широких шароварах, а на головах мали шапки з малиновим верхом і султаном попереду (П. Панч);
// Штани такого крою, зібрані біля кісточок унизу, які є частиною національного одягу деяких народів.
Емене скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (М. Коцюбинський);
Якось уранці Сафар приніс Насті саєтові шаровари (З. Тулуб);
// Спортивні штани такого крою.
Лише одне якесь кволе дівча, схоже на лижницю в своїх шароварах, зупинилося на Хомин оклик (О. Гончар);
Розпустивши свої шаровари, Увіходить Омелько-турист (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)