шарований
ШАРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до шарува́ти².
Стіни знадвору не шаровані й не білені (І. Нечуй-Левицький);
Агроном повернувся й пішов по шарованому полю буряків (С. Добровольський);
// шаро́вано, безос. пред.
І сапано, й шаровано Мільйони цих рядків (М. Гірник).
Словник української мови (СУМ-20)