шарований

ШАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до шарува́ти².

Стіни знадвору не шаровані й не білені (Н.-Лев., II, 1956, 401);

Агроном повернувся й пішов по шарованому полю буряків (Добр., Тече річка.., 1961, 93);

// шаро́вано, безос. присудк. сл.

І сапано, й шаровано Мільйони цих рядків (Гірник, Сонце.., 1958, 35).

Значення в інших словниках

1. шарований — ШАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до шарува́ти². Стіни знадвору не шаровані й не білені (І. Нечуй-Левицький); Агроном повернувся й пішов по шарованому полю буряків (С. Добровольський); // шаро́вано, безос. пред. І сапано, й шаровано Мільйони цих рядків (М. Гірник).  Словник української мови у 20 томах
2. шарований — шаро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. шарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до шарувати II. || шаровано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови