шарошка

ШАРО́ШКА, и, ж., техн.

1. Інструмент для ручної правки шліфувальних кругів.

Для грубих обдирочних робіт рекомендують застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (з навч. літ.).

2. Породоруйнівний інструмент; робоча (різальна) частина бурових шарошкових доліт.

Значення в інших словниках

1. шарошка — шаро́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. шарошка — -и, ж., тех. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шарошка — ШАРО́ШКА, и, ж., техн. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння і т. ін. Для грубих обдирочних робіт рекомендується застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (Слюс. справа, 1957, 180).  Словник української мови в 11 томах