шарошка

ШАРО́ШКА, и, ж., техн. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння і т. ін.

Для грубих обдирочних робіт рекомендується застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (Слюс. справа, 1957, 180).

Значення в інших словниках

1. шарошка — ШАРО́ШКА, и, ж., техн. 1. Інструмент для ручної правки шліфувальних кругів. Для грубих обдирочних робіт рекомендують застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (з навч. літ.). 2. Породоруйнівний інструмент; робоча (різальна) частина бурових шарошкових доліт.  Словник української мови у 20 томах
2. шарошка — шаро́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шарошка — -и, ж., тех. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови