шарошка

ШАРО́ШКА, и, ж., техн. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння і т. ін.

Для грубих обдирочних робіт рекомендується застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (Слюс. справа, 1957, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарошка — ШАРО́ШКА, и, ж., техн. 1. Інструмент для ручної правки шліфувальних кругів. Для грубих обдирочних робіт рекомендують застосовувати циліндричну шарошку, на якій легше робити насічку, ніж на конусній (з навч. літ.). 2. Породоруйнівний інструмент; робоча (різальна) частина бурових шарошкових доліт. Словник української мови у 20 томах
  2. шарошка — шаро́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шарошка — -и, ж., тех. Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови