шарошечний

ШАРО́ШЕЧНИЙ, а, е, техн. Те саме, що шаро́шковий.

Перший серійний буровий шарошечний верстат "СБШ-250" випущено на Криворізькому машинобудівному заводі "Комуніст" (Веч. Київ, 10.II 1967, 1);

// Здійснюваний шарошкою.

На кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів майже вся рудна маса видобувається тепер за допомогою верстатів шарошечного та вогневого буріння (Рад. Укр., 20.I 1971, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарошечний — ШАРО́ШЕЧНИЙ, а, е, техн. Те саме, що шаро́шковий. Шарошечний верстат; // Здійснюваний шарошкою. Шарошечне буріння. Словник української мови у 20 томах
  2. шарошечний — шаро́шечний прикметник Орфографічний словник української мови