шастати
ША́СТАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Швидко, квапливо ходити, рухатися в різних напрямках (про людину, тварину).
Шастає мов миша у пастці (прислів'я);
В цей час по руках пішли екстрені випуски газет: хлопчаки-газетярі спритно торгували, шастаючи поміж демонстрантів (Ю. Смолич);
Серед гілок білка ховає горіхи про запас. Шастає вона по заростях ще в рудувато-червоній шубці, але незабаром змінить своє літнє вбрання на зимове (з газ.);
// Швидко пробігати, пролітати повз кого-, що-небудь; шмигати.
Болотні курочки й строкаті ящірки шастають з-під самих його ніг (Ю. Бедзик);
Попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці, борсуки чи горностаї, але й на них уваги обозний не звертав (О. Ільченко);
Казати правду, я тільки на людях споглядаю отак спокійно пам'ятника. Я... Я навіть трішки боюся його .. Здається, він сходить з мурування і нечутно ступає за мною. Я шастаю в хату, а він стає під вікном і зазирає до кімнати (Ю. Мушкетик);
// Швидко рухатися в певних напрямках (про неживі предмети).
Угорі шастають білі хмарки (С. Васильченко);
По Дніпру шастали німецькі моторки (І. Цюпа);
У затоці шастають човни (О. Десняк);
// Часто бувати в різних місцях, шукаючи кого-, що-небудь.
Він, по правді сказати, тривожився, кажуть, справді бандити кругом шастають, могли б і на них напасти... (І. Цюпа);
Роз'ярілі карателі шастають по дворах, хапають на вулицях юнаків і дівчат, б'ють, нещадно скручують їм руки (О. Гончар);
// чим і без дод., рідко. Швидко рухаючись, ходячи, щось робити, порядкувати десь.
Катря шастає біля столика, брязкотить пляшечками й слоїками, поправляє рушника над фотографіями й раз у раз зазирає до дзеркала (В. Кучер);
Глухоніма Вустя шастала з кімнати в кімнату, як великий чорний кажан, мовчки подаючи їжу і прибираючи з столу посуд (І. Цюпа);
// у сполуч. з ім. очі, погляд. перен. Швидко, поверхово оглядати, обдивлятися кого-, що-небудь; швидко переводити погляд із одного предмета на інший.
Обличчя в голови [колгоспу] було одного кольору з новеньким білим кожухом, очі злякано шастали вбоки [вбік] (Ю. Мушкетик);
Вона вперто шастає очима по всіх закутках, але того, кого воліють її очі, кого бажає розтривожене серце, немає (Григорій Тютюнник).
2. Шукати, заглядаючи, обмацуючи щось і т. ін.
Фрозина сиділа на ліжку, ховаючи в довгій спідниці босі ноги. Один з озброєних шастав по шафах і звалив горщик (В. Петльований);
В пітьмі швидко загули кроки, і на дільницю Юсанової бригади збігла постать у кожусі. Постать упала на коліна – шастала руками по землі (О. Десняк);
Солдати шастали в кишенях поранених (Іван Ле);
* Образно. Електричні ліхтарі шастали по стінах і закутках. Нікого... (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)