шастатися
ША́СТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
Те саме, що ша́стати 1.
Призирається [Симеон] на двір старого Кирика, .. чи не куриться в нього з труби, що, може, вже і обід варють [варять], коли вже він вмер; так ба! І труба не куриться, і у дворі ніхто не шастається (Г. Квітка-Основ'яненко);
Була се невеличка ватага козаків, що шасталась і пильнувала побіля Київського шляху і захоплювала по дорозі тих нещасливих, що їхали до князя Вишневецького (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)