шасі
ШАСІ́, невідм., с.
1. Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність усіх механізмів і агрегатів, закріплених на такій рамі.
Автомобіль складається з трьох основних частин: кузова, двигуна і шасі (з навч. літ.);
Для кріплення задніх різальних апаратів до шасі косарки шарнірно прикріплено два крила, які спираються на самовстановлювані колеса (з наук. літ.).
2. Висувний або нерухомий пристрій з колесами, лижами або поплавцями для зльоту і посадки літака, а також для переміщення його по аеродрому, палубі авіаносця або воді.
Удар шасі об рідну землю, яка вигодувала і виплекала тебе, .. – цей удар шасі літака не забути ніколи! (Ю. Смолич).
3. спец. Деталь чи складальна одиниця у формі коробки, призначена для розміщення на (в) ній електрорадіоелементів.
△ (1) Самохі́дне шасі́ – трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами і знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт.
Значне поширення матимуть трактори нового типу, так звані самохідні шасі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)