Словник української мови у 20 томах

шатер

ШАТЕ́Р, ра́, ч.

Те саме, що шатро́.

Циганка та волошечка шатер будувала, дівчинонька до циганочки дорогу топтала (з народної пісні);

Рутульське військо і союзне дрижало од таких чудес; Злякалось плем'я все окружне, Мезан дав драла і Галес. Пороснули і кутуляни, Як од дощу в шатер цигани, А тілько Турн один зоставсь (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шатер — шате́р іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови