шатер

ШАТЕ́Р, ра́, ч.

Те саме, що шатро́.

Циганка та волошечка шатер будувала, дівчинонька до циганочки дорогу топтала (з народної пісні);

Рутульське військо і союзне дрижало од таких чудес; Злякалось плем'я все окружне, Мезан дав драла і Галес. Пороснули і кутуляни, Як од дощу в шатер цигани, А тілько Турн один зоставсь (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шатер — шате́р іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови