шатер
ШАТЕ́Р, ра́, ч.
Те саме, що шатро́.
Циганка та волошечка шатер будувала, дівчинонька до циганочки дорогу топтала (з народної пісні);
Рутульське військо і союзне дрижало од таких чудес; Злякалось плем'я все окружне, Мезан дав драла і Галес. Пороснули і кутуляни, Як од дощу в шатер цигани, А тілько Турн один зоставсь (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шатер — шате́р іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови