шатирити
ШАТИ́РИТИ, рю, риш, недок., що, розм.
1. Те саме, що те́рти.
Макар поклав терпуг, висякався і знову заходився шатирити гуму (Григорій Тютюнник).
2. перен., недок., рідко. Те саме, що ша́стати 2.
Стрільці шатирять по терену (Є. Гребінка).
Словник української мови (СУМ-20)