шатирити
Шати́рити, -рю, -риш
гл.
1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351.
2) = шарувати 1. Черниг. у.
3) Мошенничать.
Словник української мови ГрінченкаШати́рити, -рю, -риш
гл.
1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351.
2) = шарувати 1. Черниг. у.
3) Мошенничать.
Словник української мови Грінченка