шафран
ШАФРА́Н, у, ч.
1. бот. Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими, жовтогарячими квітками.
Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани.., шафрани та рястки (з наук.-попул. літ.);
На північних схилах [Хомутовського степу] цвіте шафран сітчастий (з наук. літ.);
Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран, який і посилаю тобі (М. Коцюбинський).
2. збірн. Висушені приймочки квіток цієї рослини, які використовуються для виготовлення фарб, прянощів, ліків і т. ін.
Ферідун загадав, щоб запалили огонь [вогонь] та щоб кадили амброю та шафраном (А. Кримський);
В мисках лиснів рисовий плов. Посипані імбиром і шафраном коржі лежали на високих срібних вазах (Н. Рибак).
3. Зимостійкий сорт яблук.
Біля квітів і фруктів – ніби відмолоділий на кілька років Терентій.., він пояснює народу досягнення науки: – Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, .. шафран північний, бергамот-новик (О. Довженко);
// Яблуня, що дає плоди цього сорту.
Словник української мови (СУМ-20)