шафранний
ШАФРА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до шафра́н 1.
Шафранна квітка.
2. Стос. до шафрану (у 2 знач.).
Шелестить літнім шумом нова одежа, пахне запашним милом і шафранним духом свіжої паски (М. Коцюбинський);
* Образно. Земля шафранна дихала волого, У зелень вбравшись в місяці маю (Я. Шпорта);
// Вигот. із шафраном.
3. Кольору шафрану; жовтогарячий.
Митець [М. Глущенко] пише шафранні заходи сонця над морем і сріблясто-лілові сутінки, що спускаються на Париж (з наук. літ.).
4. Стос. до шафрану (у 3 знач.).
Цитринові й шафранні гайки горіли проти сонця (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)