шафранний
ШАФРА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до шафра́н 1.
Шафранна квітка.
2. Стос. до шафрану (у 2 знач.).
Шелестить літнім шумом нова одежа, пахне запашним милом і шафранним духом свіжої паски (Коцюб., II, 1955, 363);
*Образно. Земля шафранна дихала волого, У зелень вбравшись в місяці маю (Шпорта, Вибр., 1958, 81);
// Вигот. з шафраном.
3. Кольору шафрану; оранжево-жовтий.
Митець [М. Глущенко] пише шафранні заходи сонця над морем і сріблясто-лілові сутінки, що спускаються на Париж (Мист., 4, 1969, 19).
4. Стос. до шафрану (у 3 знач.).
Цитринові й шафранні гайки горіли проти сонця (Ю. Янов., Мир, 1956, 207);
І. В. Мічурін провів схрещування західноєвропейського сорту Ренет орлеанський з гібридом Пепіна англійського і китайки. Виведений сорт оригінатор назвав Пепін шафранний (Юним мічур.., 1955, 69).
Словник української мови (СУМ-11)