Значення в інших словниках
-
шваб —
Шваб: Шва́б: — глумлива народна назва німця [2] — глумлива народна назва німця у колишній Галичині [21] — глумлива, а то й лайлива назва для німця [X] — зневажлива назва німців, житель Швабії [IV,VII] — німець [VI] — Шва́ба підпустити — збрехати [5...
Словник з творів Івана Франка
-
шваб —
Німець, (вона) німкеня, (воно) німченя, німченятко
Словник чужослів Павло Штепа
-
шваб —
шваб іменник чоловічого роду, істота корінний мешканець Швабії; трансільванський німець; зневажливе прізвисько німця взагалі
Орфографічний словник української мови
-
шваб —
шва́б 1. вул. німець (ст): Юську, а ти знаєш, що наш Ясько Пацалиха, себто Іван Потіха, також десь там із швабами на фронті? (Загачевський) ◊ шва́ба підпусти́ти вул. обманути, ошукати (ст)|| = виківати 2. (перев. мн. шва́би) тарган (Лучук) (ст)||каракон
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шваб —
див. шваби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шваб —
ШВАБ див. шва́би.
Словник української мови в 11 томах
-
шваб —
Шваб, -ба м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка