шваркнути

ШВА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Однокр. до шва́ркати.

Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Ю. Мушкетик).

2. Із силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін.

Олекса бистрим рухом відкинув свою ногу, блискавично замахнувся барткою і шваркнув по правій руці пана (Г. Хоткевич);

Клим Овчарук раптом щосили шваркнув своєю безкозиркою об днище тачанки і загорлав так, що луна покотилася далеко за розлогу улоговину (Ю. Смолич);

– Направляйте шланг на двері!.. Гасіть, пробивайте дорогу!.. Шваркнувши струмом [струменем] по землі, по колесах ближчого воза, дід Пилип спрямував воду на задимлений отвір (В. Бабляк).

Значення в інших словниках

1. шваркнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
2. шваркнути — шва́ркнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шваркнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Однокр. до шваркати. 2》 З силою кинути, шпурнути, ударити тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шваркнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. шваркнути — ШВА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до шва́ркати. Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Мушк., Серце.., 1962, 302). 2. З силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
6. шваркнути — Шваркнути, -кну, -неш гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. МПр. 147.  Словник української мови Грінченка