шварконути

ШВАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм.

Підсил. до шва́ркнути.

– Та ти що, здурів? – обурено гукнув Михайло, ховаючись за дерево. – Як шваркону з автомата – мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. шварконути — шваркону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. шварконути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до шваркнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шварконути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. шварконути — ШВАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до шва́ркнути. — Та ти що, здурів? — обурено гукнув Михайло, ховаючись за дерево.— Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (Загреб., Європа 45, 1959, 56).  Словник української мови в 11 томах