шваркотати
ШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
Те саме, що шварґоті́ти.
Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко);
Знов сопе один [хлопчик], Співають інші. Знову бистрі гемблі Шваркочуть під руками (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)