шваркотати

ШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що шварготі́ти.

Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (Фр., II, 1950, 48);

Знов сопе один [хлопчик], Співають інші. Знову бистрі гемблі Шваркочуть під руками (Рильський, II, 1960, 95).

Значення в інших словниках

1. шваркотати — шваркота́ти: говорить непонятнымъ (обыкн. нѣмецкимъ) языкомъ [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. шваркотати — див. кричати; шуміти  Словник синонімів Вусика
3. шваркотати — ШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що шварґоті́ти. Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); Знов сопе один [хлопчик], Співають інші. Знову бистрі гемблі Шваркочуть під руками (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. шваркотати — шваркота́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
5. шваркотати — шваркотати → шварґотати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шваркотати — -очу, -очеш і шваркотіти, -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що шварготіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шваркотати — ГОВОРИ́ТИ (володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою), РОЗМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ розм.; ЛОПОТА́ТИ розм., ЛОПОТІ́ТИ розм. (незрозумілою для слухача мовою); ГЕЛГОТА́ТИ розм., ГЕЛГОТІ́ТИ розм., ГЕРГОТА́ТИ розм., ГЕРГОТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови