шварґотіння

ШВАРҐОТІ́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шварґоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Хвилин кілька стояла в кімнаті, порушувана лише шварґотінням віника, незручна, холодна, важка тиша (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. шварґотіння — шварґоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови