шварґотіння
ШВАРҐОТІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. шварґоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Хвилин кілька стояла в кімнаті, порушувана лише шварґотінням віника, незручна, холодна, важка тиша (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шварґотіння — шварґоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови