швейцарський
ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ¹, а, е.
Прикм. до швейца́рці і Швейцарія.
Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Леся Українка);
Свирид Яковлевич знає, що .. недарма зі своєї розкішної швейцарської вілли поїхав оббивати англійські й французькі пороги пришелепуватий гетьман Скоропадський (М. Стельмах);
Він [Жан-Жак Бабель] установив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків (з наук.-попул. літ.).
ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ², а, е.
1. Прикм. до швейца́р.
2. у знач. ім. швейца́рська, кої, ж. Приміщення, що прилягає до парадного під'їзду; вестибюль.
– Номер! – гукав Колісник на всю швейцарську (Панас Мирний);
// Кімната швейцара.
Вони увійшли в малесеньку квадратну кімнатку, що була колись швейцарською чи приміщенням для шкільного сторожа (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)