швейцарський

ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ¹, а, е.

Прикм. до швейца́рці і Швейцарія.

Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Леся Українка);

Свирид Яковлевич знає, що .. недарма зі своєї розкішної швейцарської вілли поїхав оббивати англійські й французькі пороги пришелепуватий гетьман Скоропадський (М. Стельмах);

Він [Жан-Жак Бабель] установив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків (з наук.-попул. літ.).

ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ², а, е.

1. Прикм. до швейца́р.

2. у знач. ім. швейца́рська, кої, ж. Приміщення, що прилягає до парадного під'їзду; вестибюль.

– Номер! – гукав Колісник на всю швейцарську (Панас Мирний);

// Кімната швейцара.

Вони увійшли в малесеньку квадратну кімнатку, що була колись швейцарською чи приміщенням для шкільного сторожа (С. Голованівський).