1. Словник української мови у 20 томах

швейцарці

ШВЕЙЦА́РЦІ, ів, мн. (одн. швейца́рець, рця, ч.; швейца́рка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Швейцарії.

Раз тільки була я з Радою у її знайомих швейцарців на маленькій вечірці (Леся Українка);

Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук – тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження, що жив з Безбородьком в одній квартирі (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швейцарці — -ів, мн. (одн. швейцарець, -рця, ч.; швейцарка, -и, ж.). 1》 Народ, що становить основне населення Швейцарії. 2》 Солдати армії Ватикану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. швейцарці — ШВЕЙЦА́РЦІ, ів, мн. (одн. швейца́рець, рця, ч.; швейца́рка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Швейцарії. Раз тільки була я з Радою у її знайомих швейцарців на маленькій вечірці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах