швендель
ШВЕ́НДЕЛЬ, я, ч., заст., техн.
Вал (див. вал³).
Шаптала зайшов усередену[заводу]. Там у холодку дрімали машини, як притомлені дивовиди. Нерухомо повитягались металеві швенделі, і спочивали великі маховики (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)