Словник української мови у 20 томах

швидкома

ШВИДКОМА́, присл., розм.

Квапливо, поспіхом.

За кілька хвилин, утираючись на льоту, вернулася [дівчина] в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (І. Вирган).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. швидкома — див. швидко  Словник синонімів Вусика
  2. швидкома — швидкома́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  3. швидкома — присл., розм. Квапливо, поспіхом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швидкома — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови
  5. швидкома — ШВИДКОМА́, присл., розм. Квапливо, поспіхом. За кілька хвилин, утираючись на льоту, вернулася [дівчина] в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (Вирган, В розп. літа, 1959, 277).  Словник української мови в 11 томах
  6. швидкома — Швидкома нар. На скорую руку.  Словник української мови Грінченка