швидкома
ШВИДКОМА́, присл., розм. Квапливо, поспіхом.
За кілька хвилин, утираючись на льоту, вернулася [дівчина] в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (Вирган, В розп. літа, 1959, 277).
Словник української мови (СУМ-11)