швидкомовка
ШВИДКОМО́ВКА, и, ж.
1. Швидке, поспішне мовлення.
Тракторист і сам спробував заговорити польською мовою, .. але дуже скоро йому забракло слів, він засміявся і посипав звичною швидкомовкою (С. Журахович);
З вуличного гучномовця долинала азартна швидкомовка футбольного коментатора (з наук.-попул. літ.).
2. Жартівливий жанр народної творчості – вигадана фраза з набором важких для вимови звуків, яку слід проказати швидко, без запинки.
Словник української мови (СУМ-20)