швидкомовка
ШВИДКОМО́ВКА, и, ж.
1. Швидке, поспішне мовлення.
Тракторист і сам спробував заговорити польською мовою, ..але дуже скоро йому забракло слів, він засміявся і посипав звичною швидкомовкою (Жур., До них іде.., 1952, 41);
З вуличного гучномовця долинала азартна швидкомовка футбольного коментатора (Наука.., 7, 1966, 50).
2. Жартівливий жанр народної творчості — вигадана фраза з набором важких для вимови звуків, яку слід проказати швидко, без запинки.
Словник української мови (СУМ-11)