швидкомовний

ШВИДКОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Який вимовляється, говориться в швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.).

Захопив Микола людей швидкомовним веселим словом, узяв до рук, розставив на місця, націлив на добре діло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 186).

Значення в інших словниках

1. швидкомовний — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
2. швидкомовний — ШВИДКОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Який вимовляється, говориться в швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.). Захопив Микола людей швидкомовним веселим словом, узяв до рук, розставив на місця, націлив на добре діло (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
3. швидкомовний — швидкомо́вний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
4. швидкомовний — -а, -е, рідко. Який вимовляється, говориться у швидкому темпі (про фрази, слова і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови