швидкоплинний
ШВИДКОПЛИ́ННИЙ, а, е.
1. Який швидко пливе, летить, тече.
А літак тим часом кидав швидкоплинну крилату тінь на зелені узгір'я й смарагдові долини мальовничої Швейцарії (Л. Дмитерко).
2. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); скороминущий.
Бороду йому запорошили срібним інеєм швидкоплинні роки (Т. Масенко);
Час іде... Бурхливий, швидкоплинний (з газ.);
// Який відбувається, триває недовго.
Людина, в свідомість якої органічно ввійшли вироблені віками народні погляди на прекрасне й потворне, ніколи не піддасться бездумно випадковим повівам швидкоплинної моди (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)