швидкоплинний
ШВИДКОПЛИ́ННИЙ, а, е.
1. Який швидко пливе, летить, тече.
А літак тим часом кидав швидкоплинну крилату тінь на зелені узгір’я й смарагдові долини мальовничої Швейцарії (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 25).
2. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); скороминущий.
Бороду йому запорошили срібним інеєм швидкоплинні роки (Мас., Життя.., 1960, 55);
Час іде… Бурхливий, швидкоплинний (Рад. Укр., 18.III 1962, 3);
// Який відбувається, триває недовго.
То не грози швидкоплинні, То не рев Дніпра-ріки, То ідуть по Україні Партизани-ковпаки (Воронько, Славен мир, 1950, 91);
Людина, в свідомість якої органічно ввійшли вироблені віками народні погляди на прекрасне й потворне, ніколи не піддасться бездумно випадковим повівам швидкоплинної моди (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 90).
Словник української мови (СУМ-11)