швидкісник
ШВИ́ДКІСНИК, а, ч.
1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.).
– Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (О. Гончар).
2. Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи.
Швидкісники є і можуть бути не тільки в металургії. Треба розчистити шлях швидкісній обробці металу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)