швидкісник
ШВИ́ДКІСНИК, а, ч.
1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.).
– Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (О. Гончар).
2. Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи.
Швидкісники є і можуть бути не тільки в металургії. Треба розчистити шлях швидкісній обробці металу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швидкісник — шви́дкісник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- швидкісник — -а, ч. 1》 Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). 2》 Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швидкісник — ШВИ́ДКІСНИК, а, ч. 1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). — Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (Гончар, Тронка, 1963, 72). Словник української мови в 11 томах