швидкісник
ШВИ́ДКІСНИК, а, ч.
1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.).
— Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (Гончар, Тронка, 1963, 72).
2. Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи.
Кращі швидкісники — Макар Мазай на заводі ім. Ілліча, Чайковський у Дніпропетровську та ін.— довели знімання сталі до 9-12 тонн з одного квадратного метра поду печі при середньому зніманні в 3,85— 4 тонни (Чорна метал. Укр.., 1957, 75);
Швидкісники є і можуть бути не тільки в металургії. Треба розчистити шлях швидкісній обробці металу (Рад. Укр., 17.XI 1948, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швидкісник — ШВИ́ДКІСНИК, а, ч. 1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). – Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- швидкісник — шви́дкісник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- швидкісник — -а, ч. 1》 Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). 2》 Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи. Великий тлумачний словник сучасної мови