1. Орфографічний словник української мови

швидкісник

шви́дкісник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкісник — ШВИ́ДКІСНИК, а, ч. 1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). – Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. швидкісник — -а, ч. 1》 Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). 2》 Робітник, що застосовує в роботі швидкісні методи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. швидкісник — ШВИ́ДКІСНИК, а, ч. 1. Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.). — Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! (Гончар, Тронка, 1963, 72). Словник української мови в 11 томах