швиргнути
ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим і без прям. дод., розм.
Однокр. до швирга́ти.
Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим і без прям. дод., розм.
Однокр. до швирга́ти.
Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)