швиргнути
ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до швирга́ти.
Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (Вас., І, 1959, 204).
Словник української мови (СУМ-11)ШВИРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до швирга́ти.
Швиргнувши нотами кудись у куток, наперед вийшов, трохи зблідши, проте спокійний Малина (Вас., І, 1959, 204).
Словник української мови (СУМ-11)